ВОЛОДИМИР-ВОЛИНСЬКА МІСЬКА РАДА ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
СЬОМЕ  СКЛИКАННЯ
РІШЕННЯ

 

 
Про перейменування
міста Володимира-Волинського

З метою перейменування міста Володимира-Волинського, враховуючи депутатське звернення народного депутата України Ігоря Гузя від 11.03.2020  № 108/03/20 щодо повернення місту історичної назви, на підставі ст. ст. 7,140 Конституції Укрїни, ст. ст. 5,8 Закону України «Про географічні назви», керуючись ст. ст. 3, 25, 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», міська рада
 
В И Р І Ш И Л А:
1.Ініціювати процедуру щодо перейменування міста Володимира-Волинського Волинської області, у зв’язку з необхідністю повернення до історичної назви.
2. Перейменування міста здійснювати з урахуванням думки більшості населення територіальної громади м. Володимира-Волинського.
3. Відділу організаційно-аналітичної роботи виконавчого комітету міської ради (Лазар Н.П.) забезпечити публікацію звернення у місцевих засобах масової інформації та розмістити на офіційному сайті Володимир-Волинської міської ради.
4. Контроль за виконанням рішення покласти на постійну комісію з питань законності і правопорядку, депутатської діяльності, регламенту, зв’язків з громадськими  організаціями та об’єднаннями громадян.
Міський голова                                                                                  Петро Саганюк
Наталія Лазар 35705
Роман Віслобоков 35782
 
 
  Володимир – Волинський – одне з найдавніших міст України і Європи. Перша документальна згадка про місто зафіксована у літописі часів Київської Русі «Повість минулих літ» (кінець 10ст.,  988р).
Останнім часом ведуться дискусії про повернення місту первісної назви– "Володимир". Для вивчення цього питання було проведено ряд досліджень науковців та зроблено наступні висновки:

1. Нестор літописець у «Повісті минулих літ» вказує, що князь київський Володимир Святославович передав утворене ним місто-фортецю в уділ своєму сину Всеволоду. У згаданому літописі місто іменується Володимир. Нестор літописець написав , що  у 1097 році він приїздив до Володимира «ради смотренияшкол и наставленияучителей» (маються на увазі школи, які існували в той час при церквах і монастирях). Літописець вживає слово «Володимир» як назву міста.
2. У Волинсько-Галицькому літописі (у перекладі Леоніда Махновця) за описами міських церков, історичних подій, пов'язаних з нашим містом, описі поховання князя Володимира Васильковича(1289р) вживаються слова «Володимир», «володимирці».
3. Відомий і загальновизнаний історик України Михайло Грушевський у своїй багатотомній праці «Історія України – Русі» вживає саме топонім «Володимир». Зокрема, і аналізуючи документ 1324 р. про торгівельні контакти володимирських купців Миколи і Бертрама з німецьким містом Штральзунд він використовує назву Володимир. Бо така ж назва міста вживається і в самому оригіналі документу.
4. Прихильниками топоніму "Володимир" є відомі українські науковці Ярослав Ісаєвич, Ярослав Дашкевич, Святослав Терський, Андрій Гречило, Віталій Скальський які працювали з архівами і історичними документами, тобто свої твердження обґрунтували історичними джерелами.
5. Уродженець міста, археолог, історик–архівіст Олександр Цинкаловський у своїх фундаментальних працях «Княжий город Володимир», «Стара Волинь і Волинське Полісся» «Матеріали до праісторії Волині і Полісся» та ін. вживає виключно назву "Володимир".
6. У документальних переписах місцевого замку з 16-17ст. вживається виключно назва "Володимир".
7. Місто "Володимир" увійшло до складу Російської імперії у 1795 році відповідно до австро-російської угоди від 3 січня 1795 року. Після захоплення Росіею останніх вільних територій Речі Посполитої, 5 липня 1795 р. підписано імператорський указ «Про різні розпорядження щодо облаштування Волинської та Подільської губерній», у якому місто назване «Владимиржъ».

29 серпня 1797 р. у "Височайше затвердженому докладі Сенату «Про визначення меж губерніям: Новоросійській, Київській, Мінській, Волинській, Подільській та Малоросійській і про поділ їх на повіти» місто назване «Владиміръ».
25 грудня 1879 у "Височайше затвердженій думці Державної Ради «Про переведення міста Володимира, по розміру квартирних окладів, у найближчий вищий розряд місцевостей» місто назване «Владиміръ».
В історичній та краєзнавчій літературі часто вказано, що після цього приєднання місто отримало приставку «Волинський» до своєї назви. Також вказується, що цей крок був обґрунтований необхідністю відрізняти місто від російського міста Владімір-на-Клязьмі, однак, у жодному науковому або краєзнавчому виданні немає посилання на нормативно-правовий акт про перейменування. Немає такого акту і у «ПолномсобраниизаконовРоссийскойимперии», що вважається офіційним виданням з усіма вищими нормативно-правовими актами Російської імперії.

8. Науковий співробітник Інституту історії Національної Академії наук Віталій Скальський, дійшов висновку, що вперше назва міста "Володимир-Волинський"використовується лише з 1911 року, щоб вказати , що місто належить до Волинської губернії.( в той час місто було у складі Росії).

Назва міста "Володимир-Волинський" саме у такому написанні у«ПолномсобраниизаконовРоссийскойимперии» вперше зустрічаеться 27 січня 1911 р. Того дня імператор затвердив герб міста і було опубліковано "Височайше повеління", оголошене Міністром Юстиції.
В неофіційних виданнях написання «владимірволынскъ» зустрічаеться приблизно з 1890-х рр.
Таким чином, на даний час істориками не віднайдено жодного юридичного Документу, за яким місто Володимир-Волинський отримало до своєї назви приставку "-Волинський".
Були проведені дослідження у Центральному державному історичному архіві, м.Київ, у державному архіві Волинської області де зберігаються документи Володимирського міського магістрату Володимирського городничого правління м. Володимира за 1794-1806 рр.та на цей час не знайдено жодного документу, в якому говорилося б про перейменування чи зміну назви міста "Володимира".
Нині місто входить до складу незалежної держави Україна , тому немає потреби вказувати у його назві те, що воно є у складі Волинської області, адже на території України немає інших міст, які носять назву Володимир.
Тож враховуючи вище наведені факти, які грунтуються на дослідженнях провідних українських науковців, беручи до уваги депутатське звернення народного депутата України Ігоря Гузя від 11.03.2020 № 108/03/20, на підставі ст. ст. 7,140 Конституції Укрїни, ст. ст. 5,8 Закону України «Про географічні назви», керуючись ст. ст. 3, 25, 37 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», вважаємо, що як і тисячу років тому, в сучасних умовах роль нашого міста набуває надважливого значення в усвідомленні українцями свого загальноєвропейського цивілізаційного та національно-державницького вибору. Повернення йому історичної назви є сутнісним індикатором національної самосвідомості, самоідентифікації, невід’ємною ознакою державно-територіальної приналежності.
Повернувши місту історичну назву – сучасне покоління відновить свою генетичну пам’ять та історичну справедливість.
 

Начальник відділу культури та туризму			Роман Віслобоков
Начальник відділуорганізаційно-аналітичної роботи			Наталія Лазар